Дитина і інтернет

   Шановні батьки! Інтернет як  й інші засоби масової ін­формації впливає на молодшого школяра, виступаючи могутнім двигуном його виховання і розвитку. Діти досить багато часу проводять біля ком’пютерів, грають у дитячі й дорослі ігри, отримують різну інформацію. Для більшості дітей комп’ютер став великим другом, що допомагає пізнати багато нового і ці­кавого. Визнаючи безперечну користь, яку може надати інтернет у вихованні дітей, необхідно пам'ятати, що цю користь треба ще зуміти витягнути. 

А для цього важливо уявити собі, яке місце в режимі дня повинен посісти комп’ютер, які сайти слід переглядати молодшим школярам, яку виховну роботу необхідно проводити після того, як діти отримали ту або іншу інформацію. Час, який йде на роботу з комп’ютером, нерідко віднімається від ви­конання уроків, читання, прогулянок і та ін. Отже, в ць­ому випадку можна говорити лише про відносну його користь . Тому час, що йде на комп’ютерні забави, повинен бути визначений режимом дня школяра. Для мо­лодшого школяра це 15-20 хв на день. Далеко не всі батьки і матері відразу погодяться із цією вимогою, виз­нають її педагогічно доцільною. Батьки, дозволяючи дитині проводити необмежений час за комп’ютером, вважають, що таким чи­ном відволікають їх від поганого впливу вулиці, неробства. Тому вони навіть заохочують щоденне сидіння дітей біля комп’ютера, вважаючи це не лише цікавим, але й корисним заняттям. Внаслідок цього для деяких школярів  комп’ютер стає потребою, їх нестримно вабить до нього, і заради нього вони поспішають всі справи зробити скоріше або зовсім кидають все, як тільки трапляється нагода. Батьки користуються цією пристрастю дитини, щоб примусити її сісти за уроки, примусити виконати домашню роботу або своє розпорядження.

Вони кажуть: «Не зробиш — не дозволю грати у комп’ютер ». Однак добиваючись своєї мети, примушую­чи щось виконати, батьки забувають, що і учбові заняття, і домашні обов'язки саме тому часто виконуються нашвид­куруч, абияк. У цей час всі думки дитини поглинені май­бутньою грою, прагненням за будь-яку ціну отримати право посидіти за комп’ютером. Це вже завдає очевидної шкоди вихованню, заважаючи формуванню добросовісного і відпо­відального ставлення до праці і навчання. Тривалий час проведения за  комп’ютером погано впливає на нервову систему і зір дітей. Нервова система часто не витримує великого інформаційного навантаження, підвищеної чутливості до моніторрного випромінювання. Особливо це стосується дітей ослаблених, вразливих.

          Ось результати соціологічних досліджень.

•  2/3 наших дітей у віці від 4 до 12 років грають у комп’ютерні ігри щодня;

Час щоденного перебування за комп’ютером в середньому складає більш 4-х годин;

• 50 відсотків дітей переглядають інформацію без будь якого вибору, уподобань і винятків;

•  25 відсотків дітей у віці від 4 до 10 грають у одні і ті ж ігри  від 5 до 40 разів підряд;

• 38 відсотків дітей у віці від 6 до 12 років при визначенні рейтингу свого проведення часу на перше місце поставили КОМП’ЮТЕР, виключивши при цьому заняття спортом, прогулянки на повітрі і спілкування із сім'єю.

Можливо, ви подумаєте, що ця статистика не відноситься до наших дітей? Марно. Я хочу зазначитати вам результати опитування дітей нашого класу. (Класний керівник зачи­тує результати анкетування учнів.)Додаток 1.

Отже, комп’ютерні ігри та перегляд інформації з інтернету повинні посісти обмежений час у ре­жимі дня дитини. Вона повинна твердо знати, що певний час відводиться для прогулянок й ігор на свіжому повітрі, уроків, читання, пере­гляду телепередач, роботи з комп’ютером. Батьки разом із дітьми проглядають дитячі інформаційні сайти, визначають іх корисність для дитини, обмежують час роботи за комп’ютером. Вранці, йдучи на робо­ту, батьки ще раз нагадують дитині, що до певного часу тре­ба закінчити всі уроки, щоб мати змогу пограти 15 хв в улюблену гру.

5. Педагогічний практикум для батьків.

- Обговорення питань:

1.         Сім'я отримує квартиру і наповнює її предметами побу­ту. Чи вважаєте ви, що комп’ютер повинен бути в числі головних предметів побуту?

2.         Які інформаційні сайти, крім ігор, на ваш погляд, формують особистість дитини?

У виховному значенні ефективні сайти, які органі­зують діяльність дітей. В них пояснюють, як власноруч зробити саморобку, пропонують цікаві віктори­ни, розповідають про щось нове для дитини або незрозуміле. Інтернетсайти допомагають не лише розширювати загальний кругозір дітей, але й формувати їхні індивідуальні інтере­си. Діти, що захоплюються малюванням, можуть дізнатися багато цікавого про живопис; діти, що люблять тварин, чер­пають цікаві відомості про їх звички і життя, і таким чином отримують матеріал для організації діяльності, пов'язаної з предметом захоплення.

   Батьки далеко не завжди можуть дати дітям відповіді на всі запитання, розвивати їх всебічно. У цьому значною мірою може бути корисним інтернет, якщо вміло і ці­леспрямовано його використовувати.

6. Вчитель. Бесіда.         

Якщо перегляд інтернетсайтів  недостатньо  педагогічно коректується, то засвоєння нових відомостей і фактів для молодшого школяра представляє певне утруднення. Біль­шість дітей вже через 2—3 дні не можуть розповісти про зміст інформації, яку отримали. Молодшому школяреві не­рідко важко самостійно осмислити отриману інформацію, визначити і висловити своє ставлення до тих фактів і подій, явищ, про які він дізнався із інтернету. Перед батьками тепер стоїть особливе завдання по формуванню у дитини уміння користуватися засобами масової інформації, звич­ки звертатися до тих відомостей, які вона отримує із цих джерел. Тому систематичне обговорення із дітьми побаче­ного по інтернету необхідне, інакше отримані інформації не матимуть суттєвого впливу на дитину, а в деяких випад­ках будуть просто шкідливі.

Батькам важливо знати, що дитина запам'ятала та зрозуміла, що справило на неї особливе враження. Добре, якщо, батьки дозволять дитині для перегляду дитячих інтернетсайтів запросити своїх товаришів. Діти зможуть обмінятися враженнями, разом брати участь в якій-небудь корисній справі, кожний з них виявить свої уміння, знання.

Необхідно пам'ятати про те, що вплив інтернету на дітей різко відрізняється від впливу на психіку дорослих. Першокласники не можуть чітко визначити, «де — правда, а де — брехня.» Вони сліпо довіряють всьому тому, що пред­ставлено в інтернеті. Їхніми емоціями і відчуттями легко ма­ніпулювати. Лише з 11 років діти починають менш довірли­во ставитися до того, що відбувається на моніторі.

7. Підсумки зборів.

Як зробити так, щоб діти якомога менше чули від бать­ків: «Знову уроки увечері робиш? Чим ти займався, знову біля комп’ютера сидів»? Скористайтесь наступними порада­ми.

(Батькам вручаються пам'ятки «Правила боротьби з дитячою комп’ютероманією». Додаток 2.

8. Домашнє завдання для батьків.

1.  Зверніть увагу, скільки часу проводить ваша дитина біля комп’ютера? Яким сайтам віддає перевагу?

2.  Чи ставить дитина запитання після перегляду інтернетсайтів, чи хоче обговорити із вами отриману інформацію?

 Пам'ятайте: комп’ютер має бути не метою, а засобом розвитку вашої дитини.

(Збори закінчуються читанням висловлювань дітей на тему: «Комп’ютер для мене — це...»)

Додаток 1.

Анкетування учнів

1.          Якби ти опинився на нежилому острові, які предме­ти ти б замовив чарівнику, щоб життя було цікавим?

2.          Скільки годин на день ти проводиш за комп’ютером?

3.    Ти   проводиш час  за комп’ютером один  чи  зі своєю сім'єю?

4.          Ти любиш переглядати все підряд або віддаєш перевагу якимось окремим сайтам?

Додаток 2.

Пам'ятка для батьків «Правила боротьби з дитячою комп’ютероманією»

1.           Спільне визначення і обговорення інформацій для дорослих і дітей для пошуку в іетернеті.

2.     Обговорення отриманих інформацій для дорослих і дітей після перегляду.

3.     Вислухування «за» і «проти» дітей з приводу дорослих інтернетсайтів і думки дорослих з приводу дитячих.

4.     Комп’ютер не повинен бути значущою часткою в житті батьків, тоді це стане позитивним прикладом для дити­ни.

5.     Необхідно пам'ятати про те, що дитина, яка щодня сприймає інформацію насильства, вбивства, звикнеться із ними і навіть відчуватиме при цьому задоволення. Необхідно виключити їх із перегляду малюками, це стосується і ігор з агресивним насироєм.

 Додаток 3.

Що дає дитині комп’ютер:

1.           Можливість розслабитися, забути щоденні проблеми, піти від страхів і переживань.

2.     Можливість знаходження відповіді на питання, відпо­віді на які не може отримати у дорослих через їхню за­йнятість.

3.     Можливість зрозуміти за допомогою інтернету, що таке «добре» і що таке «погано».

4.     Розвиток пізнання, підвищення культурного, економічного  рівня.

5.     Знайомство із різними явищами в різних областях знань.

6.     Розвиток уяви, фантазії, емоційної сфери.