Будь-яка людина розуміє, що при спілкуванні з дитиною треба ретельно як добирати слова, так і фільтрувати зміст сказаного. Фрази «Нащо я тебе народжувала?» і її більш «лагідний» аналог «Звідки ти взявся на мою голову?», відверті обзивання («Ну ти й дурень!», «Ти що, криворука?!», «Не куплю я тобі тортика, ти і так товстий!») іноді зриваються з уст навіть щиро люблячих і загалом спокійних мам, і хоч вони є небезпечними, шкода від них очевидна, а тому боротися з їхньою присутністю у своєму лексиконі простіше. Значно гірша ситуація з фразами, небезпека яких завуальована і які є отруйними для незміцнілої дитячої психіки – особливо у довгостроковій перспективі.
«Ти поганий хлопчик / погана дівчинка». Варіанти: «Так роблять лише погані хлопці / дівчата». По-перше, це неправда: ще півгодини тому ви казали: «Ох ти ж мамине сонечко!» – і от ваша золота дитина, мамине сонечко теж зробила таке, як ті страшні «погані дітки». По-друге, не треба привчати дитину до жорсткого поділу на хороших і поганих, адже все не так однозначно. По-третє – і це дуже суттєво! – чітко відокремлюйте погані вчинки від поняття «погана дитина». Навчайте, як діяти правильно і гідно, все у ваших руках.
«Будеш так поводитися, віддам тебе чужому дяді!». Варіанти: «Поки ти живеш зі мною, роби ось так», «От виростеш – будеш робити що хочеш», «Якщо не припиниш, я зараз поліцію викличу!». Тобто взагалі-то можна поводитися погано, але не з батьками, щоби не спричиняти їм дискомфорту? Окрім того, не можна лякати дитину відлученням від матері – маля все сприймає буквально, і страх, що його «віддадуть», може глибоко засісти. І ще: малюк має знати, що всі проблеми можна вирішити з батьками, без залучення третіх осіб.
«От я батькові розкажу, що ти собі дозволяєш!». Варіанти: «Я все розкажу виховательці, як ти вдома поводишся!», «Приїде бабуся – я їй повідаю, що її онучок витворяє!». Мета – викликати в дитини страх перед покаранням від близької людини або ж страх розчарувати близьку людину. Невже ви справді бажаєте такого своїй дитині?
«Молодець, куди там іншим!». Варіанти: «Ти в мене найкрасивіша з усіх діток в садочку», «Ти ж розумний, а не такий, як твої однокласники». Порівнювати свою дитину з іншими – справа невдячна, навіть якщо у такому порівнянні ваш малюк – за вашими словами – виграє. Крім того, що такими заявами ви можете зіпсувати дитину, у неї ще й сформується думка, що ви конкуруєте з іншими за її рахунок. Якщо ж дитина ще й відчуватиме, що не виправдовує ваших сподівань, або ж що реальність відрізняється від ваших райдужних оцінок, на неї звалиться ще й тягар провини.
«Роби, як я сказала, а не розумуй тут!». Варіанти: «Буде або по-моєму, або ніяк!», «Не треба зайвих питань!». Повірте, діти охочіше виконують побажання дорослих, якщо розуміють їхній сенс – і правильно роблять. У дорослому житті і так вистачає безглуздих речей, діти ще встигнуть з ними познайомитися.
«Негайно припини плакати!». Варіанти: «Тут нема нічого страшного», «Ну то й що, всі падають». Ні, дитина плаче, бо їй болить, і для неї це страшно – поважайте її почуття. Якщо ж ви точно знаєте, що дитина плаче, намагаючись вами маніпулювати, знайте: маляті бракує вашої уваги, і вона прагне отримати її будь-яким способом.
«Не зважай, я теж не любив математику». Варіант: «Не можеш запам’ятати – не вчи той віршик». Ніхто не просить вас прикидатися супергероєм, який все уміє і знає, але від таких ваших заяв у дитини зникає будь-яка мотивація.
«Ти весь у батька!». Варіант: «Ти така ж, як твоя мама». Зазвичай таке кажуть, маючи на увазі щось не зовсім хороше. Чого можна досягти такою фразою: дитина бачить, що один із батьків, м’яко кажучи, неідеальний; дитина бачить, що другий із батьків цього першого в неідеальності звинувачує; дитина почувається винною – і через власну «успадковану» неідеальність, і через любов до батьків попри їхні вади.
«Ти мене розчарував». Варіанти: «Я не хочу з тобою говорити», «Згинь з-перед моїх очей». Дитині страшно таке чути, направду. Ви ж – його найдорожчі люди.
«Ти неправильно граєшся». Варіанти: «Це жахливий костюм, нащо ти його вдягнув?», «Це нецікава книжка, краще купимо тобі ось цю». Без сумніву, у вас добрі наміри і ви хочете виховати найкращий смак, але в дитини – навіть такої маленької! – є власні уподобання. Скеровуйте, м’яко радьте, але ніколи не вказуйте.
https://sittersglobal.com/uk-ua/blog/2016/11/21/10-%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%B7-%D1%8F%D0%BA%D1%96-%D0%BD%D0%B5-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96 -джерело
Комментариев нет:
Отправить комментарий