П'ять секретів виховання хлопчиків (Лорен Найт, «The Washington Post»)

      Порада № 1. Надайте хлопчикам простір для руху

У всіх культурах світу хлопчики більш активні: вони змагаються один з одним, грають у війну й у цілому потребують більше руху. Хлопчики вимагають значно більшої фізичної активності, тому батьки повинні не тільки не перешкоджати їй, а й усіляко заохочувати.

Нехай хлопці трохи побешкетують у безпечній обстановці. Деякі батьки спеціально не захаращують кімнати журнальними столиками й іншими меблями, щоби створити відкритий простір, в якому хлопчики зможуть побігати й поборотися. Це важливо для них.

На думку експертів, фізичні ігри та пустощі сприяють здоровому розвитку інтелекту, фізичної культури, формуванню здорових стосунків, а також виділенню гормонів щастя – ендорфінів.

       Порада № 2. Відкиньте стереотипи про грубість хлопчиків

Чимало батьків вражені чутливістю й емпатією своїх синів. Вони бачать, як хлопчики лагідно й чуйно заспокоюють один одного, сумують або переживають прикрість і розчарування. Незважаючи на те що суспільство схильне до певних стереотипів про чоловіків, хлопчики можуть бути настільки ж чутливими, як і дівчатка, навіть і більше.

Хлопчики можуть плакати, коли вони засмучені, і заспокоюються з великими труднощами. Хлопчики більш вразливі при стресах і захворюваннях. Проте дослідження показують, що батьки частіше заспокоюють доньок, ніж синів, коли ті страждають або сумують.

Уникайте казати хлопчикам фрази на зразок: «Та нічого, з тобою все гаразд». Таке ставлення нехтує чутливістю та емоціями хлопчиків.

     Порада № 3. Якщо ви хочете обговорити серйозне питання, робіть щось разом

У той час як дівчатка легко відкривають своє серце при особистій розмові з батьками, хлопчики часто мовчать і замикаються в собі. Але як тільки батьки починають робити з ними щось разом, наприклад, майструвати або грати в настільну гру, ті ж хлопчики дивовижним чином змінюються й відкривають про себе практично все.

Розмова віч-на-віч може представляти для хлопчика загрозу конфронтації. Якщо ви хочете обговорити з вашим сином щось серйозне, спробуйте зробити це під час спільної роботи, гри чи прогулянки. Ви здивуєтеся, з якою легкістю пройде розмова.

      Порада № 4. Іноді хлопчика треба просто обійняти

Іноді теплі, тривалі й міцні обійми можуть змінити поганий настрій і неконструктивне ставлення набагато сильніше, ніж слова. Хлопцям іноді складно вербалізувати свої проблеми. Тому вам варто звертати особливу увагу на мову їхнього тіла (жести й пантоміміку); і наступного разу, коли ваш хлопчик стане колючим, мов їжак, опустіться на рівень його зросту й розкрийте перед ним свої обійми.

Застосовуйте цей прийом досить часто й не припиняйте його використовувати навіть тоді, коли ваш син подорослішає. Останні дослідження свідчать про те, що хлопчики потребують заспокійливих дотиків у два-три рази більше, ніж дівчатка.

У той час як маленькі хлопчики, потребуючи додаткової підтримки, можуть відкрито вимагати обіймів від своїх батьків, хлопчики у віці 12-ти років і старше можуть соромитись таких прохань, не зважаючи на те, що вони все ще потребують підбадьорливих фізичних дотиків своїх тата й мами. Тому зробіть обійми звичкою просто зараз: обійми для всіх – для великих і маленьких.

       Порада № 5. Дайте хлопчикам право зробити помилку

У батьків є велика спокуса втручатися щоразу, коли вони бачать, що дитина відчуває труднощі або готова зробити помилку. Але краще, що вони можуть зробити як батьки, – відступити та утриматись від дій.

Дозволяючи вашим синам робити помилки та вчитись на них, ви даєте їм безцінний урок, який допоможе їм розвинути впевненість у собі і, як наслідок, стати сильніше та здатними до всебічного розвитку.

Замість того щоби тримати дитину щоразу, коли вона підіймається на ігровий снаряд, і допомагати їй знайти точку опори, батьки можуть відступити на безпечну відстань і дати дитині можливість здійматися самій, дозволяючи їй відчути можливості свого тіла. У цьому випадку малюк відчує невимовну радість, бо йому вдасться досягти вершини без сторонньої допомоги.

Для дітей старшого віку така тактика може відображатись на їхній соціальній взаємодії. Замість того щоби втручатись у ситуацію, коли інша дитина штовхає вашого сина на дитячому майданчику, постійте осторонь і поспостерігайте за тим, як він упорається сам. Ви здивуєтесь тому, наскільки добре ваш хлопчик зможе вирішити цю проблему без вашої допомоги.