Роль щеплення в житті дитини

             Все частіше і частіше останнім часом звучить від батьків фраза — «Ми відмовляємось  від  щеплення  своєї дитини».

А  причини відмови пояснити не можуть, і негативних прикладів не наводять, але висновки категоричні — «Ні».

І  починається  тривала  переконлива  бесіда  з  кожною мамою, татом, бабусею  та  іншими  про  необхідність і нагальну потребу в вакцинації дітей в наш час. Раніше внаслідок інфекційних захворювань помирало дуже багато дітей і дорослих. Тому виникнення вакцинопрофілактики є надзвичайно визначним досягненням медицини.

        Сьогодні  існує  чимало  точок  зору: дехто вважає, що вакцинація шкодить  здоров`ю  дитини,  що  можна  без  неї  обійтися тощо. У  нас відмови від щеплень були завжди: і до антивакцинальної кампанії. Такі антивакцинальні кампанії є хвилеподібні. Звичайно, що зараз на фоні з додаткової кампанії імунізації  проти кору  та краснухи кількість відмов зросла.  У перші роки  незалежності  України  у нас була дуже потужна антивакцинальна   кампанія,  спровокована   публікацією   в  одній   із російських  центральних газет. Там йшлося про вміст ртуті у препараті, з  якого  виготовляється  вакцина. Інформація  поширилася  по  всьому пострадянському  просторі.  Люди   почали  масово  відмовлятися   від щеплень. На  фоні  масових  відмов від щеплень проти дифтерії у нас різко зріс показник   захворюваності та смертності з цієї хвороби.

          Проте достатньо одного разу, щоб побачити, як помирає дитина від дифтерії,  аби   ніколи   більше   не   дозволяти   батькам  чи   родичам вирішувати   питання  щодо   щеплень. Адже  дитина може померти від хвороби, якій  легко можна    було   запобігти.   У  1994-1998  роках  в Львівській   і   Миколаївській областях   від епідемії дифтерії помирали нещеплені  діти,  тому  що  батьки  теж   відмовлялися   від  щеплення.

      Якби   ж   вони  бачили очі маленьких пацієнтів, які в  повній свідомості йшли   з   життя.   Це   були   дівчатка — 7-11   років,  які  загинули  від  важких ускладнень дифтерії— паралічу  серця,   інфекційно-токсичного   шоку,    відмови  провідних  шляхів  серця.  Тоді  ж  гинули  і  дорослі.                     

         Здоровим  дітям  без  винятку потрібно виконувати профілактичні щеплення проти всіх дитячих інфекційних хвороб.

         Вакцина, яка вводиться під час щеплення, спричиняє   значні зміни в   імунній  системі   дитини:   організм  мобілізує свої  сили і виробляє антитіла проти певної інфекції.

 Саме завдяки вакцинації в Україні немає спалахів епідемії на хвороби, проти   яких проводяться  профілактичні   щеплення.    Дану   ситуацію можна  пояснити  існуванням  колективного  імунітету. Це  коли 95-97% населення  країни  мають  щеплення проти тієї чи іншої хвороби. Якщо колективний імунітет менший за 95%, то рано чи пізно  кількість хворих наблизиться  до  епідеміологічного   порогу.   І   це  ще  раз підкреслює надзвичайну важливість планової імунопрофілактики.

       Уявіть  ситуацію:  группа   в  садочку.  З 20-тьох  дітей  не щеплені, приміром,   двоє, і  то виключно через тривалі протипоказання для цих діток. Оскільки  всі  щеплені, то  саме нещеплені  якраз  і  захищені від проникнення  в колективі   інфекції. Якщо ж відсоток діток без планової вакцинації  зростатиме, то  й  зростатиме ризик для захворювання для тих   хто  не зробив  цього тимчасово і через визначені причини, тобто «вікно» для проникнення хвороби збільшуватиметься. Як результат – розраховуватися доведеться нам усім.

       Якби в ЗМІ однаково говорили не лише про шкоду від щеплення, а про інфекційні хвороби, то люди мали б можливість зорієнтуватися, що все ж таки більш небезпечне. Люди мають право вибору.

        Вакцинація   –  це   є   дуже   серйозна   справа. Її      проведення регламентується    наказом   Міністерства   охорони     здоров'я.      Ті вакцини, які використовуються  сьогодні набагато  якісніші  від тих, які використовувалися ще 10 років тому.

   Для проведення щеплень в кожному медичному закладі є відведений окремий  медичний   кабінет,   виділений   окремий   холодильник   для зберігання   виключно   імуно-біологічних    препаратів.   Двічі   на день спеціально закріплений за кабінетом щеплень медперсонал контролює температуру    у   цьому    холодильнику.   Вакцини,   які   неправильно зберігалися    можуть   викликати  побічну дію   чи бути неефективними.

      Також міністерський наказ передбачає   обов'язковий огляд дитини перед щепленням.

          У першу чергу має бути збір анамнезу – достатньо ґрунтовна розмова з батьками. Лікар чи медсестра мають дуже детально розпитати маму, чи  дитина  перед  тим  не  хворіла, чи  почувалася  нормально, чи  не гарячкувала,  чи  в  неї не лізуть зубчики. Дуже важливим є ставлення батьків  до  щеплення. У  дуже  багатьох причинах   дитину можна щепити  після  проведення  відповідної  підготовки:  посилення  проти алергічного фону, захисного попередження різноманітних ускладнень. Перш за все пам'ятати, що будь-яке щеплення робиться дитині, в якої у цей момент немає жодної гострої  інфекційної хвороби — ані нежиті, ані  проносу,  ані   висипу,  ані  підвищення  температури   тіла.  Зараз лікар більше боїться щепити дитину, аніж мама. Лікарі розуміють, яка велика на них відповідальність.

        Батькам потрібно пам`ятати, що щеплення необхідно проводити відповідно до календаря щеплень.

У більшості дітей календар щеплень закінчується  приблизно у віці 12 років. Але  якщо дитина отримала травму під час пологів, або має інші порушення  стану   здоров`я,  то   за    рекомендацією   лікаря   строки вакцинації  можуть  дещо  зміщуватися. Також  лікар має вирішити, які вакцини обов`язково вводити, а які можна виключити.