Джанні Родарі (1920-1980)

       Поет і письменник, журналіст і педагог, громадський діяч і добрий друг дітей Родарі прожив недовге, але надзвичайно яскраве, наповнене творчою працею життя.

       Джанні Родарі народився 23 жовтня 1920 року у містечку Оменья, на півночі Італії, біля підніжжя Альп. Батько помер, коли хлопчику виповнилося лише дев’ять років і для сім’ї настали важкі часи. Їм довелося переїхати в Варце, де легше було знайти роботу і мати влаштувалась служанкою в багатий дім. Хлопчик ріс жвавим і веселим, понад усе любив книжки. За характером він був дуже вразливим і всім серцем сприймав несправедливість.

     Мати, прагнучи дати сину освіту, влаштувала його на повне утримання в духовну семінарію. Але священиком юнак не став. Спочатку він вчителював, даючи приватні уроки, потім перейшов в початкову школу. І тут вперше розкрився унікальний талант Родарі – його рідкісний дар спілкування з дітьми – розповідати про складне просто, з вигадкою, складати на ходу всілякі небилиці, які не мають прямого відношення до уроку, але які пробуджують фантазію дітей.

 Вчителювання було перервано війною: Родарі йде воювати з фашистами в ряди Опору і в 1944 році вступає в члени італійської комуністичної партії. Після війни він стає журналістом, його матеріали на тему виховання і дитячої психології, бесіди з батьками і педагогами друкуються в газетах Мілана та Риму.

 З роботою в газеті італійських комуністів „Уніта”(„Єднання”) пов’язане народження Джанні Родарі як дитячого поета і письменника. Одного разу головний редактор, в порядку партійного доручення, запропонував молодому журналістові організувати на сторінках газети веселий куточок для дітей італійських робітників.

 В заснованому в 1948 році „Куточку для малят ” майбутній письменник почав друкувати вірші для дітей трудової Італії, близькі за формою до дитячого фольклору.„Куточок для малят ” мав великий успіх. Захоплені читачі буквально засипали газету листами. Родарі запросили в столичну редакцію „Уніта” і запропонували створити додаток до газети – щотижневий дитячий журнал „Піоньєре”. Саме тут, на його сторінках, вперше була надрукована повість-казка „Пригоди Цибуліно”(1951).

 Герой казки – веселий, дотепний і вигадливий хлопчик – цибулинка Цибулино – мандрує по казковій країні, захищаючи бідняків, і борючись з гнобителями. Намальований поетом казковий світ, в якому діють люди-овочі, дуже схожий на Італію, батьківщину Родарі. В кінці казки Цибулино і його друзі скидають принца Лимона і встановлюють вільну республіку, в якій люди живуть добре і всі діти ходять до школи.

 Джанні Родарі дав нове життя самому жанру літературної казки. Він невимушено приніс у казку сучасне життя з його незвичними для казки проблемами. В „Торті у небі ” йому вдається перемогти войовничих генералів. Адже ні вчені, ні військові не могли повірити в те, що з неба може прилетіти не небезпека, не державна таємниця, а звичайнісінький торт.

 Зовсім незвичними виявилися „Казки по телефону ”. Їх розповідає своїй доньці батько, який комівояжером (мандрівний продавець: розвозить і продає різноманітний крам)   весь час мандрує по Італії. Щовечора він дзвонить додому – і починається нова казка. А оскільки за телефонну розмову, хоч і казкову, доводиться платити, то і казки виявляються зовсім короткими, але цікавими, дотепними і мудрими.

 Не менш захоплюючі історії приваблюють дітей у казці „Подорож голубої стріли”, де від своєї хазяйки – різдвяної феї втікають іграшки. Вони хочуть зробити святкову приємність тим дітям, батьки яких через свою бідність не можуть купити для них іграшок. Забавляючи своїх читачів, Родарі розповідає їм про зовсім серйозні речі, даючи уявлення про дружбу, доброту, правду, справедливість.

 Все життя письменника проникнуте турботою про дітей, про їх здоров’я, про їх майбутнє. Ось як він говорить про це у вірші „Літня спека”:

 Обрали б мене президентом, то враз

 Я видав би строгий – престрогий наказ:

 Параграф перший.

 Улітку всі діти

 Не мають права у місті сидіти.

 Параграф другий.

 Для дітвори

 Відкриті безплатні морські табори.

 Параграф третій.

 Малятам віднині

 Належать Альпи і Апенніни.

 Хто не послухає цього наказу,

 Того в тюрму посадити відразу.

Ось так, у жартівливій формі, письменник висловив серйозні думки про обов’язок дорослих піклуватися про дітей.

 Діти усього світу знають і люблять його твори: „Книга філастроке ”(1950), „Книга веселих віршів ”(1950), „Пригоди Цибуліно ”(1951), „Подорож Голубої Стріли ”(1954), „Джельсаміно в Країні брехунів”(1958), „Вірші в небі і на землі”(1960), „Казки по телефону ”(1962), „Торт у небі ”(1966), „Граматика фантазії ”(1973) тощо.

 Особливе значення має книга Д.Родарі „Граматика фантазії. Введення в мистецтво придумування історій”, про яку письменник, як сам він зізнавався, мріяв більше тридцяти років. Автор учить дорослих грати з дітьми – фантазувати, придумувати, складати.

 Літературна доля Родарі парадоксальна. На батьківщині письменника недооцінювали значення літератури для дітей взагалі і творчості Родарі зокрема. Його вірші та казки отримали широке визнання дітей і дорослих в 1950-х роках за кордоном, зокрема в Радянському Союзі, і тільки потім на батьківщині, в Італії. Починаючи з 60- х років виходять збірки його казок та віршів, його перекладають на різні мови – повільно, але неухильно утверджується слава Джанні Родарі як дитячого письменника.

 В 1970 році до немалого подиву всієї Італії йому присуджується найпочесніша нагорода в галузі дитячої літератури – Міжнародна премія імені Г.-К. Андерсена.

 Джанні Родарі, цей талановитий письменник, якого знають і люблять у всьому світі, прожив лише 60 років. 14 квітня 1980 року після невдалої операції, Джанні Родарі несподівано помер. Телеграму із співчуттям його сім’ї прислав сам президент Італії.

 Українською мовою твори Джанні Родарі перекладали А. Іллічевський, І. Корунець, І. Дзюба, А.Собуцький, М.Лукаш, І.Труш.

https://nbu4kids.wordpress.com/2010/11/01/%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0%D1%80-%D0%B7-%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97/  джерело